Головна

Педагогічне кредо: «Щоб вести дітей за собою, необхідно самому рухатися не зупиняючись»

Філолог ти. Це кожен бачить.
І кожен скаже без вагань:
Бо філологія – це й значить
Любов до слова і до знань.
                                                                  Д. Білоус

Життєве кредо: «Віддай людині крихітку себе,

За це душа наповнюється світлом»

                                                                 Л. Костенко

Я – учитель! Доля це моя!

 Це моє покликання і щастя.

Учитель—артист, роль якого триває не годину і не дві, а довгі роки. Він повністю занурюється у свою роль, живе нею. Учитель – лікар, який лікує не тільки тіло, а й душу. Учитель – будівельник. Він будує людські долі. У той же час, учитель – проста людина. Зі своїми радощами і печалями, проблемами. Він багатогранний і цікавий, добрий і суворий, справедливий і непідкупний.

Чи мріяла я стати педагогом? Так, з самого дитинства. Озираючись назад, я можу впевнено сказати, що все своє свідоме життя я намагалася зрозуміти і закохувалася в цю професію. А прикладом для наслідування стала моя перша вчителька. Саме вона  допомогла визначити мою долю. Вона настільки знала і любила своїх учнів, настільки великим було її бажання передавати свої знання дітям, що було б зрадою не продовжувати її справу  вчителя.

Сенс моєї педагогічної праці розкривають такі слова: «Не даруй людині картину – подаруй їй фарби і полотно. Не даруй людині книгу – подаруй блокнот і ручку. Не даруй того, що ти вважаєш щастям – подаруй їй свободу вибирати своє щастя».

Дуже важливо не стільки дати знання, скільки навчити добувати їх. Організовуючи уроки у різних формах, використовуючи ігрову методику, створюючи проблемно-пошукове середовище, навчаю учнів самостійно мислити, знаходити потрібну інформацію, зіставляти факти, тобто вчу їх вчитися. А навчаючи дітей, щоразу навчаюся від них сама.

Я намагаюся бути сучасною, застосовувати на уроках мультимедійні засоби, підбирати цікаві учням завдання, створювати цікавий навчальний простір і бути цікавою особистістю для своїх учнів, допомагаючи їм пізнати світ і себе в ньому, вирощуючи творчу особистість кожного як дивовижну квітку. А потім радіти її розквіту і зростанню.
                                                                                                                            Лесюк Н. Д.

            Усвідомлення важливості й значущості формування предметних компетентностей учнів, стратегія підходу до розв’язання цієї проблеми значною мірою визначають зміст, структуру і методику шкільного навчання мовно-літературної освіти. Саме цій проблемі було присвячене засідання МО вчителів гуманітарного циклу Великокам’янського НВК  "ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ"

         Як відомо, учителі-словесники – дуже творчі та креативні особистості, тож і їхні задуми та ідеї відрізняються оригінальністю та нестандартністю. Саме в цьому можна було переконатися, відвідавши урок української літератури у 6-А класі «Леся Українка. Дитинство письменниці. Роль родини у її вихованні. «Як дитиною бувало»», на який запросила всіх Наталія Дмитрівна. Учитель обрала спокійний, лагідний стиль спілкування, визначивши на початку уроку «градус настрою», а потім запросила на віртуальну екскурсію до Музею одного дня, у якому протягом уроку учні відвідали різні зали. Лесюк Наталія Дмитрівна, використовуючи різні форми та методи навчання, вдало поєднавши мультимедійні із новітніми педагогічними технологіями, зокрема інтерактивною, на практиці довела, що засоби формування у школярів життєтворчих та соціальних компетентностей різноманітні, але мета їх одна – розвинена, креативна особистість, здатна до творчого пошуку, яка є носієм загальнолюдських цінностей.

Учителю, світися і світи щодня,
Давай уроки доброти.
Шлях пізнання, немов тернисту ниву,
Ти мусиш разом з учнями пройти.
                                     Ж. Дмитренко
                                                                                           Голова м/о вчителів-філологів Мельничук С. М.

Конкурсний урок у 7 класі
Презентація до уроку