Самоосвіта

1. Закон про освіту
2. Вимоги до перевірки зошитів
3. Критерії оцінювання з української мови 
4. Критерії оцінювання з української літератури
5. Інтерактивні технології
6. Методичні рекомендації
7. Критичне мислення
8. Програма з української мови
9. Програма з української літератури

 

 Досвід роботи Наталії Дмитрівни    

 

Прагнення до знань  живиться   

тисячами   невсипущих, 

невтомних корінців нелегкої, 

 але радісної, привабливої, 

жаданої для дитини праці.

                                                                                                          

                                                                           В.О.Сухомлинський

Дати кожній дитині можливість бути щасливою – ось таке завдання ставив перед собою педагог і вчений В.Сухомлинський. Але дитина не може бути щасливою, якщо їй у школі нецікаво, погано, якщо вона не відчуває себе достатньо здібною, щоб оволодіти шкільною наукою. Тому, щоб зробити дитину щасливою, педагог, перш за все, повинен допомогти їй вчитися, відчути “смак” успіху, навчити дітей працювати, думати, спостерігати, усвідомлювати, що таке розумова праця. “Успіх у навчанні, - зазначав В.Сухомлинський, - єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися”.

Сьогодні вже неможливо вести уроки традиційно, ко­ли в центрі навчального процесу знаходиться викладач, а діти мовчки сприймають матеріал, слухають пояснення, виконують кон­трольні завдання, складають заліки, іспити, одержують оцінки за ті знання і навики, які набули у процесі навчання.

Педагоги, психологи, методисти, вчителі відчувають потребу у впровадженні таких методів та форм, які б допомогли в реалізації особистісного підходу до учня. Саме такий підхід є одним із найважливіших принципів організації навчально-виховної роботи в сучасній школі.

         Впровадження інтерактивних методик у викладання української мови та літератури дає змогу докорінно змінити ставлення до об'єкта навчан­ня, перетворивши його на суб'єкт. Учень стає співавтором уроку. Підхід до учня, який знаходиться у центрі процесу навчання, ґрунтується на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості. Такий підхід добре відомий ще з праць Л. Виготського, П. Гальперіна, В. Шаталова,   В.Дяченка, С. Шевченка, Ш. Амонашвілі тощо. Він полягає у підви­щенні навчально-виховної ефективності занять, і як наслідок - у значному зростанні рівня реалізації принципів свідомості, актив­ності та якості знань, умінь і навичок, які набули учні. Інтерактивне навчання  передбачає докорінну зміну методичних стереотипів, які сформувалися у викладачів та батьків, тому   вимагає від педагога гнучкості, активності, здатності до розвитку та навчання. Але це навчання робить учня зацікавленішим, креативнішим і, як наслідок,  знаходить усе більше прихильників. Останнім часом я активно впроваджую інтерактивні форми та методи в своїй роботі. 

 Специфіка предмету, який я викладаю, вимагає постійного спілкування. Але  в епоху масового поширення комунікації через електронні носії відбувається, на жаль, знецінення безпосереднього живого спілкування.

Отже, формування комунікативної компетентності особистості є дуже актуальною потребою. Саме тому я формую комунікативну компетентність на уроках української мови та літератури, впроваджуючи інтерактивні форми та методи роботи.

Розуміючи, що сформувати комунікативну компетентність можна лише в умовах  психологічного комфорту та активної взаємодії в процесі  навчання, практичну роботу будую на таких принципах:

·        головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку формую;

·        кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її планів;

·        кожна думка, висловлена учнем, має право на існування й варта уваги.

На мою думку,  з метою формування комунікативно спроможної особистості слід використовувати види уроків, що допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до індивідуального погляду на життя. Тому я використовую уроки - відкриття, уроки –  дослідження, уроки – ділові ігри,  уроки – подорожі, уроки – погляди в історію, уроки – практикуми, уроки – роздуми тощо.

На таких уроках створюється ситуація довіри та успіху,  дитина розкривається, вірить у свої можливості, реалізує творчий потенціал. У результаті учень не лише оволодіває знаннями, уміннями та навичками з предмета, але вчиться формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, бути комунікабельною, толерантною особистістю.

З метою спілкування на творчих засадах використовую інтерактивні форм та методи роботи. У чому ж сутність інтерактивних методів навчання і які його види? Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та  фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп ( на практиці від 2 до 6-ти осіб ), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу. Час обговорення в малих групах -  3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини. Виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина.

 Розвитку комунікативної компетентності сприяють різноманітні прийоми, якими я користуюсь: дешифрування, сніжна грудка, кінострічка, групова розповідь, три помилки, дві правди—одна неправда, займи позицію, незакінчені речення тощо.

Варто зазначити, що без доброзичливої атмосфери в колективі застосування  інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити й постійно підтримувати. До кожного заняття слід сумлінно готуватися.  Окрім того, потрібно спланувати впровадження інтерактиву, робити його поступово, спланувавши вступне заняття, розробивши та прийнявши правила роботи.

У роботі повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учні. Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності спочатку  проявляють вищу активність, ніж замкнуті та слабкі. Проте слід  їх постійно залучати до роботи, створювати ситуації успіху.

Вимагаю від учнів самостійного розуміння завдань, які потрібно поставити перед собою.  Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми. У такий же спосіб проводиться етап підсумку уроку.

          Інтерактивна технологія «Метод ПРЕС» використовується , щоб  учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:
–    я вважаю,…

–    тому що … 

–    отже, ….

         Найчастіше ця технологія навчання використовується на уроках літератури в 10 класі при обговоренні проблемних питань. Наприклад, під час вивчення твору «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого ставлю учням запитання: Чи зрозумів Боруля свою помилку в намаганні стати дворянином? Чому твір належить до жанру трагікомедії? Учні класу на основі прочитаного твору свідомо доводять чи спростовують твердження, роблять певні висновки.
          Вивчаючи в 5 класі правопис префіксів з-, с- , використовується для актуалізації опорних знань інтерактивна технологія «Мозковий штурм»:
     -  якого правила стосується сполучення слів «кафе «Птах»;

  -   сформулюйте це правило;

  -   наведіть приклади слів на це правило.

         На етапі формування вмінь і навичок використовується інтерактивна технологія «Займи позицію». У 6 класі при вивченні теми «Кількісні й порядкові числівники» кожен учень витягає аркуш з    написаним на ньому числівником. На дошці – в різних місцях – аркуші з написами: «кількісні», «порядкові». Школяр повинен підійти до відповідного аркуша, назвати свій числівник і обґрунтувати  вибір.

          Сприяють підвищенню творчої діяльності учнів   ігрові завдання. По-перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. По-друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По-третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.  Цьому сприяє цілий спектр лінгвістичних ігор: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Визбирувач», «Сортування», «Найрозумніший», «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Лінгвоестафета», «Ти – учитель» тощо. 
Вони використовуються на різних етапах уроку.

       У 5 класі при вивченні теми «Антоніми» на етапі актуалізації опорних знань пропоную учням ігрове завдання «Відгадай загадку»: 

Куций хвіст і довгі ноги.

Уночі і вдень – тривоги.

Миру й спокою не знаю:

Всіх боюся, утікаю.  (Заєць)

   Підкреслюю крейдою різних кольорів пари слів (куций – довгі, уночі – вдень, тривоги - спокою). Учні роблять висновок про слова з протилежним значенням.

          Вправа «Мозковий штурм» допомагає оптимально перевірити домашнє завдання:
-    Чому саме ці слова об’єднано вчителем у пари?
-    Що можна сказати про значення даних слів?
-    Що можна сказати про їх належність до частин мови?
-    Як називаються такі слова?

        На етапі формування вмінь і навичок застосовуються різноманітні ігрові  завдання:
У 5 класі при вивченні теми «Вживання апострофа» учні 
розв’язують ребуси, пояснюють написання даних слів.

7Я (сім’я),  гір   я (підгір’я).

під

У  6 класі при вивченні теми «Написання прізвищ» на етапі закріплення знань учням пропонується  розв’язати лінгвістичну задачу:
 Після закінчення уроку вчителька попросила учня покликати до кабінету Сердюк. Хлопець, вийшовши з кабінету, замислився: кого ж потрібно покликати, адже в класі є і Олена Сердюк, і Олег Сердюк? 

Гра «Аукціон» (Тема: «Фразеологізми» )  проводиться у формі аукціону або естафети: за 3 – 4 хв. учні повинні назвати якомога більше фразеологізмів зі словами: голова, язик, око, зуби, ноги.

Орфографічна естафета. Клас об’єдную у команди (за рядами). На дошці записано слово з орфограмою (наприклад, директор). Кожен член команди повинен написати слово з орфограмою, яке б починалося буквою, на яку закінчилося попереднє. Виграє команда, що швидше впорається із завданням. (Наприклад: директор – республіка - ательє…).

 При вивченні теми «Іменник. Повторення» проводиться гра «Зайвина»:
Визначити «зайве» слово, обґрунтувати свій вибір.

1.    Марш, вежа, круча, плече, надія.

2.    Дріжджі, радощі, окуляри, листки, ножиці.

3.    Листоноша, дружина, староста, слуга, сирота.

Також учні отримують домашнє завдання (для виконання за бажанням) творчого характеру: картку – пастку, словниковий диктант, скласти кросворд, ребус, лінгвістичну задачу, «Зайвину». Такі завдання, як правило, діти виконують із задоволенням, докладаючи і знання, і творчі здібності. Так, наприклад, при вивченні теми «Словотвір» частина учнів 6 класу склала лінгвістичну гру для однокласників «Відгадай слово»:
А)Відгадайте слово, у якому: корінь від слова земля, суфікси від слів весняний, ліжко, закінчення від слова лопата (землянка).
Б) Відгадайте слово: державна пісня + частина світу (гімназія).
В) Відгадайте слово: вороняче слово + гральна карта (картуз).
Г)   Відгадайте слово, у якому: префікс від слова безбарвний, корінь від слова вода, суфікс від слова парний, закінчення від слова гарний (безводний).
На  уроках літератури використовую такі інтерактивні вправи: «діалог», «синтез думок», «кола Вена», «спільний проект» (із застосуванням комп’ютерних технологій), «коло ідей», «дебати», «асоціативний кущ», «сенкан», «кубування», «метод шести капелюхів Едварда де Боно»:
1. “Діалог”. Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення.  Це знаходить своє відображення в кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.
2. “Синтез думок”. Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам,  які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

3. “Спільний проект”. Має таку саму мету та об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків. 

4. “Коло ідей”. (Раунд робіт, кругова система). Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі. Наприклад, під час вивчення твору «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького пропоную запитання: Хто винен у сварках? Що можна порадити родині?  

5. «Дебати». Це один з найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватись і публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Наприклад,  при вивченні твору «Хіба ревуть воли,  як ясла повні?» П. Мирного створюю дебати для вирішення питання: Чіпка – герой-бунтівник чи «пропаща сила»?    

            Важливо пам’ятати, що урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за урок. Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами.

           Сьогодні я переконалася, що неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Але це один із багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети.  Проте приносить упровадження інтерактивних форм і методів навчання результат тільки у поєднанні з іншими. Готуючи уроки з використанням комп'ютерних технологій,  ставлю перед собою завдання підвищити їх ефективність, створити умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня, виховувати гармонійну особистість, готувати учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі. Завдяки мультимедіа (презентацій, добору ілюстрацій, використання кіно- чи відеофрагментів) навіть сухий теоретичний матеріал оживає, стає цікавим, наочним.  

           Спостерігаючи та аналізуючи результативність впровадження інтерактивних технологій у навчальний процес, можна побачити, що постійне застосування інтерактивних технологій при вивченні предмета значно підвищує рівень навчальних досягнень учнів.

       Моніторинг навчальних досягнень учнів зі української літератури за два роки, серія контрольних робіт, які систематично проводяться протягом навчального року, опитування учнів, батьків, учителів показали, що   рівень навчальних досягнень учнів має позитивну динаміку.

             Отже, практичні навички, отримані на уроках літератури переносяться на усі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони як навчальної, так і соціальної компетентності.

         Результативність роботи з обдарованими учнями (2011-2014 р.р.):

 Лесюк Ольга,   6–А клас, переможець (ІІ місце) районного етапу конкурсу ім. Петра Яцика; Лесюк Ольга 7–А клас, переможець (ІІІ місце) районного етапу  конкурсу ім. Петра Яцика, (ІІ місце) у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу «Ідея соборності України: творчість Тараса Шевченка…. Минуле, сучасне, майбутнє»; Лесюк Ольга, 8-А клас, переможець (ІІІ місце) районного етапу  конкурсу ім. Петра Яцика, (ІІ місце) у конкурсі учнівської творчості «Людина і ліс».

Використання на уроках інноваційних методів навчання, які більш затратні в часовому вимірі, ніж традиційні, вимагає особливого підходу і до оцінювання знань учнів.   З метою активізації самооцінювальної діяльності учнів  застосовую прийоми «уявний мікрофон», «незакінчене речення» та (обов'язкова умова!) чітко сформульовані критерії оцінювання участі учня у кожному виді навчальної діяльності протягом уроку.

             Сьогодні я можу стверджувати, що впровадження інтерактивних методів та форм роботи дає певні результати у формуванні комунікативної компетентності: учні набули культури дискусії; виробилося вміння приймати спільні рішення; поліпшилось вміння спілкуватися, доповідати; якісно змінився рівень сприйняття учнями української літератури – він набув особистісного сенсу, замість „вивчити”, „ запам`ятати” стало ”обдумати”, „застосувати”.

         Сучасна школа не стоїть на місці, вона перебуває в постійному розвитку, тому і учитель не має права зупинятися на досягненому. Саме з цієї причини я займаюся самоосвітньою діяльністю, цікавлюсь інноваційними технологіями, займаюся проектною діяльністю, впроваджую інтерактивні форми та методи роботи.

            Пошук правильного шляху на педагогічній ниві — нелегка, кропітка праця. На цьому шляху спіткають невдачі і прорахунки, промахи і поразки, але на тому ж шляху  нас очікують знахідки, досягнення, здобутки, успіхи, перемоги. Лоуренс Дж. Пітер, видатний канадський педагог, стверджує: «Щоб уникати помилок, треба набиратися досвіду; щоб набиратися досвіду, треба робити помилки». Тож головне для мене — не стояти на місці.

Література

1.       Бєляєв О. М. Інтегровані уроки рідної мови // Дивослово. – 2013. – №5. – С.36-40

2.       Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2007.

3.       Інформаційно-методичний журнал „Школа2, № 6, червень 2006.

4.       Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5-6.

5.       Навчання в дії: Як організувати підготовку вчителів до застосування інтеракт. технологій навчання: Метод, посіб. / А. Панченков, О. Пометун, Т. Ремех. - К.: АП.Н.

6.       Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000.

7.       Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002.

8.       Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004.

9.       Сиротенко Г.O. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. — Харків: Основа. — 2013. — 80 с.

10.   Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект // Українська мова і література. – 2003. - №48.